Напрямки
Для дорослих
Головне меню
Для дітей
Головне меню
Хірургія
Головне меню
Лікарі медичного центру
Послуги та ціни
Аналізи
Новини
Галерея
Контакти

Більшість людей сприймає коронавірус як хворобу легень. Це зрозуміло, адже дихальна система страждає найочевидніше. Однак вірус SARS-CoV-2 діє системно: він проникає в клітини через рецептори ACE2, які є не лише в легенях, а й у серцевому м’язі, судинних стінках і нирках. Через це ускладнення на серці після коронавірусу трапляються навіть у тих, хто переніс хворобу без госпіталізації.
Серед наслідків для серця COVID-19 можна назвати наступне:
Навіть легка форма дає ускладнення після COVID на серце. Справа в запальній реакції організму. Навіть за відносно легкого перебігу імунна система активується надмірно, що може спровокувати хронічне запалення судин і серцевого м’яза. Це підтверджується дослідженнями: у частини пацієнтів, які не потрапляли до реанімації, через декілька місяців виявляли ознаки ураження міокарда за даними МРТ серця. Тому кардіологічне обстеження після COVID – не перестраховка, а виправданий крок.
Отже, знаючи, чи потрібно перевіряти серце після COVID, варто розібратися, коли це краще зробити. Після одужання багато людей очікують, що стан поступово нормалізується сам собою. Це справді так, але лише якщо серце та судини не зазнали ушкоджень. Є симптоми, коли звертатися до кардіолога після COVID потрібно в найближчий час.
Тахікардія після COVID – один із найчастіших постковідних симптомів. Вона виникає з декількох причин: через пряме ушкодження провідної системи серця вірусом, через вегетативну дисфункцію (порушення роботи автономної нервової системи), а також через анемію та загальне виснаження організму. Консультація кардіолога після COVID потрібна, якщо:
Ігнорувати такі сигнали небезпечно. Нелікована аритмія може призвести до серцевої недостатності або стати передумовою для інсульту. Своєчасна ЕКГ після COVID або холтер-моніторинг дозволяють точно визначити характер порушень і підібрати лікування.
Біль у серці після ковіду може мати різний характер: стискаючий, пекучий, колючий, або відчуватися як важкість за грудиною. Важливо розуміти, що не кожен такий прояв є інфарктом, але кожен випадок болю потребує уваги. Перикардит і міокардит, які нерідко виникають після COVID, можуть давати саме такий дискомфорт, що посилюється під час дихання або фізичного навантаження. Терміново зверніться до лікаря або викличте швидку, якщо:
Навіть якщо симптоми здаються не такими серйозними, відкладати візит до лікаря не варто. Краще виявити, що все гаразд, ніж пропустити початок небезпечного стану.
Певна задишка після коронавірусу є нормою протягом перших тижнів. Легені відновлюються поступово, але є різниця між тим, що людина після пневмонії не може одразу пробігти кілометр, і тим, що вона задихається під час звичайної ходьби чи підйому на другий поверх. Другий варіант – привід для перевірки серця після COVID.
Постковідний синдром може суттєво знижувати фізичну витривалість навіть за відсутності видимих ушкоджень у легенях. Причиною буває серцева дисфункція: коли серце не справляється з нормальним навантаженням, організм дає сигнал у вигляді задишки та виснаження. У деяких пацієнтів УЗД серця після COVID виявляє зниження фракції викиду (показника ефективності роботи серця) навіть за задовільного самопочуття.
Ці симптоми часто сприймають як наслідки загального виснаження, і частково це правда, але після COVID-19 вони можуть бути проявом ортостатичної гіпотензії (різкого падіння тиску під час вставання), вегетативної дисфункції або ж початку хронічної гіпертонії. Судини після перенесеної інфекції можуть реагувати на навантаження непередбачувано, і це не завжди нормалізується без медичної допомоги.
Стрибки тиску після ковіду, особливо в людей, які раніше не мали гіпертонії, є серйозним сигналом. COVID і серцево-судинна система пов’язані через запалення судинної стінки та порушення тонусу артерій. Якщо тиск нестабільний протягом декількох тижнів, вимірювання двічі на день і консультація лікаря обов’язкові.
Постковідний синдром і серце – тема, яка стає дедалі актуальнішою в медичній спільноті. Це стан, за якого симптоми хвороби зберігаються або з’являються заново через 4 і більше тижнів після гострої фази. Серцево-судинні прояви – один із найчастіших його компонентів.
Перевірка потрібна не лише тим, хто відчуває тривожні симптоми. Є групи людей, для яких кардіологічне обстеження є майже обов’язковим, навіть за умови відносно непоганого самопочуття. Ризики для серця у цих категорій суттєво вищі, і раннє виявлення змін дозволяє уникнути серйозних ускладнень.
Якщо до COVID у вас вже була гіпертонія, аритмія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність або стан після інфаркту, ризик ускладнень зростає в рази. Вірус може погіршити компенсований стан, дестабілізувати артеріальний тиск або спровокувати загострення аритмії. Таким пацієнтам рекомендовано пройти кардіологічне обстеження навіть за легкого перебігу хвороби (просто щоб переконатися, що ситуація під контролем).
Госпіталізація, тривала висока температура, потреба в кисневій підтримці або перебування у відділенні інтенсивної терапії є факторами, що значно підвищують навантаження на серце. У таких пацієнтів частота серцево-судинних ускладнень після COVID є найвищою. Їм показані ЕКГ, УЗД серця та аналізи крові як мінімум через 1-3 місяці після виписки.
Повернення до інтенсивних тренувань після COVID без попереднього кардіологічного обстеження є серйозною помилкою. Міокардит, навіть у легкій формі, може не давати симптомів у спокої, але проявитися небезпечними аритміями під час фізичного навантаження. Міжнародні спортивні організації рекомендують обов’язкову кардіологічну оцінку перед поверненням до тренувань для всіх, хто перехворів на COVID.
Щоб пройти комплексне обстеження, зверніться до нашого медичного центру «Агапіт».
Нежить у дитини – це одна з найчастіших причин звернення до педіатра. В переважній більшості випадків він дійсно минає без жодних наслідків. Вірусна інфекція, яка провокує закладеність носа у дитини, розвивається за досить передбачуваним сценарієм

Батьки нерідко помічають, що з початком відвідування садочка чи школи дитина застуджується набагато частіше. Це пов’язано з особливостями формування дитячого імунітету. Він продовжує розвиватися приблизно до 5-7 років, і кожна нова зустріч з вірусом є своєрідним «тренуванням» для імунної системи.

Біль у нижній частині живота – один із найпоширеніших симптомів, з якими жінки звертаються до лікарів. Він може з’являтися раптово або турбувати періодично, бути гострим чи ниючим, посилюватися під час руху або, навпаки, у стані спокою.

Ультразвукове дослідження органів малого таза – це один із найпоширеніших методів діагностики в гінекології, який дає змогу лікарю оцінити стан внутрішніх статевих органів жінки без болю, проколів чи опромінення.

